Протягом останніх двох років в Дніпропетровській області проводиться робота по збереженню козацького епосу, зокрема такого її елемента, як унікальний степовий протяжний багатоголосний спів, який на сьогодні, нажаль, є зникаючою манерою виконання. Саме ця манера є певним еталоном українського розлогого генетичного козацького співу.
Саме тому, у 2014 році Дніпропетровська обласна рада за підтримки Міністерства культури України розпочала роботу з підготовки номінаційного досьє елементу «Козацькі пісні Дніпропетровщини» для включення до Списку нематеріальної культурної спадщини, яка потребує термінової охорони ЮНЕСКО.
«Всесвітнє визнання козацьких пісень, які є візитною карткою Дніпропетровщини, показує, що наша держава має багату культурну спадщину, традиції, які ми поважаємо і передаємо з покоління в покоління. Дуже важливо, що наші ініціативи і робота підтримуються на державному рівні. Всі разом ми робимо одну важливу справу – зберігаємо наш культурний потенціал, виховуємо у молоді любов до свого рідного і національного», – зазначив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод.
У зв’язку з цим виникла потреба передбачити заходи по збереженню елементу, передачі знань формальними (через заклади освіти, культури, через аудіо-, відеозаписи тощо) і неформальними (від живих носіїв елементу) засобами.
Головна ідея такої роботи – збереження культурно – історичної спадкоємності поколінь, зосередження уваги на передачі від носіїв елементу козацьких пісень молодому поколінню, виховання у молоді поваги до історії свого краю.
Кропітка робота ведеться фахівцями науково – практичної лабораторії народного говору, фольклору та літератури Нижньої Наддніпрянщини ДНУ ім. Олеся Гончара, науковими співробітниками, музикознавцями Марфобудіновою М.М. та Карпович В.Е. Об’єктом їх досліджень стала фольклорна культура краю та зникаюча манера виконання пісень – розлогий степовий багатоголосний спів. Дослідники провели цілий ряд експедицій, в основу яких було покладено попередні багаторічні дослідження науково-дослідної лабораторії ДНУ. Багато цікавих зразків козацького епосу було зібрано і записано в Петриківському, Томаківському, Павлоградському та інших віддалених районах області. Також близька до завершення розробка сайту “Козацькі пісні Дніпропетровщини», де будуть представлені усі напрацювання в цьому напрямку-відео та аудіо записи, історичні довідки,проведення арт-конференцій за участю молоді,фахівців – музикознавців, живих носіїв елементу, ЗМІ.
[youtube url=”https://www.youtube.com/watch?v=kMw2XwiT77U”]
Безпосередньо в цю роботу активно включились викладачі Дніпропетровської консерваторії ім. Глінки, Криворізького обласного музичного училища та Дніпродзержинського музичного коледжу. На базі цих навчальних закладів проводиться робота за участю музикознавців із залученням фахівців Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України. Розроблено плани заходів з охорони елементу «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Це, зокрема,організація фольклорних експедицій із залученням учнів музичних шкіл, студентів освітніх закладів культури, викладачів, музикознавців; проведення майстер – класів, уроків, фестивалів, семінарів за участю живих носіїв елементу, навчання протяжному багатоголосному козацькому співу учнів та студентів освітніх закладів культури; популяризації козацьких пісень, зокрема із залученням ЗМІ тощо. Серед пріоритетних напрямків роботи – необхідність підготовки викладачів фольклорного співу та необхідність відкриття відповідної кафедри у консерваторії, організація факультативів в музичних училищах, фольклорних груп, колективів, проведення навчання у носіїв елементів з виїздом до місць їх проживання.
Колектив нашого музичного коледжу також активно долучився до цієї важливої справи шляхом створення фольклорного гурту «Співаночка» (керівник Галина А.М.), розробки тематичних лекцій «Козацькі пісні Дніпропетровщини» та «Козацькими стежками» (ЦК «Музично – теоретичні дисципліни» і «Загальноосвітні дисципліни»), організації процесу міжпоколінної передачі через безпосереднє навчання у носіїв.
Ми впевнені, що всесвітнє визнання нашої культури дасть потужний імпульс в розвитку не лише мистецтва, але й у формуванні іміджу України як держави з багатими традиціями і культурною спадщиною.